Сорок градусів Цельсія на «Титаніку»
Пародія на вірш Маргарити Шеверногої «Сорок градусів Цельсія»
Я називав тебе музою, не виходячи із контексту,
І просив у тебе натхнення для поезії в «Медобори».
Ну, а ти вимагала від мене сексу
І шаленіла від непокори.
Як мустанги, втекли від мене поетичні тексти,
Бо я простий посіпака і боюся
своєї тіні,
І останню риму для присмаженого біфштексу
Проміняв на плящину мартіні.
Колись мріяв я стати воїном,
Щоб, перебуваючи у пекельному стані,
Твій профіль вирізати мечем на біткоїнах.
Замість цього купив тобі квиток на «Титанік»,
Бо багаття побачив я на майдані,
І з’явилась у мене версія:
Щоб закрити питання дане,
Розпечись до сорока градусів Цельсія –
І айсберг перед «Тітаніком» розтане.
(с) Микола Швець
Сорок градусів Цельсія
Сорок градусів Цельсія – звична температура
Для поетки, що пише вірші, займаючись сексом.
Бо любов – для натхнення, все інше – макулатура,
Не римуються спирт і мартіні, суші з біфштексом.
Не літають птахи під землею, не скачуть раки,
І так шкода, що дикі мустанги перевелися,
Замість воїнів поряд лишилися посіпаки –
Ні для сексу, ні в бій не годящі, тому ти злишся.
Гордий профіль, на жаль, не різьбитимуть на монетах,
Зате вже, при житті, роздирають на афоризми
Живі тексти твої ті, що порпаються в клозетах
І готують промови сльозливі близької тризни.
Викидаєш квиток на «Титанік»: морська хвороба.
На майдані багаття для тебе вже розкладають.
Тільки ти не згориш. Не сьогодні! Даремна спроба.
Ти сама себе спалиш. І в пеклі це також знають.
(с) Маргарита Шевернога
|