Йсип Осецький

Пародія на вірш "Прописна істина"

Григорий Мариупольский

    Вы знаете, здесь куда-то проходил мимо наш Беня со своим аккордеоном, так ему очень понравилось стихотворение Маргариты. Причём настолько, шо Бене навеялось тут же написать своё и тоже не очень длинное. И тоже о глубине чувств. И даже он положил его на свою музыку - типа на аккордеон. Высылаю копию:

Здиблена істина

Зима минула, сонце із-за хмар

Своє чистеньке висунуло личко,

Тріскучого морозу вже нема –

Льоди тріщать, що сковували річку

Нестримна повінь лиже камінці,

Униз усе стягає за собою…

Та нам байдужі злі стихії ці –

Їм навперейми линемо в двобої.

То я тремчу, як здиблення флоєр,

То ти трясешся, як літак на зльоті,

Твій хвіст переді мною, як бар’єр

До губ твоїх у пристрасті і хоті.

Та знаю наперед аж до нудьги –

Ведеш на дно, в намул, в люботи зілля,

Де в пристрасті гріховної нуги

Ікру метнеш, щоб я її засіяв.

О, коропихо! Кожної весни,

Коли ще сплять пихаті хижі щуки,

Нашіптуєш ти істин прописних,

 А короп хоче азбучних почути…