Традиції – духовне надбання громади

Яка ж Ти гарна, Матінко моя!

Пренепорочна, вибач, що беруся

Твою красу оспівувати я…

Ніжні й дзвінкі дитячі голоси зверталися до Богородиці… Чи то краплі благодатного, довгоочікуваного дощу стікали по щоках, чи сльози розчулення, радості й скорботи?

9 жовтня у день пам’яті святого апостола і Євангеліста Іоанна Богослова в Нестерівцях святкували річницю освячення статуї  Матері Божої. Свято розпочалось у Святомиколаївській православній церкві, звідки хресним ходом парафіяни прийшли в центр села, до скульптурного образу Богоматері. Рідкісної краси статуя кольору слонової кістки, розписана золотом, зображує Богородицю з маленьким Ісусом на руках. Це одне з небагатьох православних скульптурних відтворень канонічного образу Пресвятої Діви Марії, створене за зображенням Казанської ікони Божої Матері.

Рік назад, 10 жовтня, відбулося освячення прекрасної статуї, яка стала не тільки прикрасою села, але й духовним надбанням усієї громади. Не можна відвести погляду від дивовижного образу, не можна лишитись байдужим до краси духовної  і зовнішньої величі; хрест здалеку виблискує золотом навіть у похмурий і дощовий день, рука сама піднімається для хресного знамення, а думки одразу навертаються на благочинне, вічне і милосердне…

Незважаючи на дощ, віряни ревно молилися за найважливіше у світі – те, що несе світло, радість, любов, віру і надію. Учні місцевої школи під керівництвом педагога-організатора Тетяни Філь підготували зворушливі вірші до Матері Божої, а дівчата з гуртка «Просвіта», яким опікується отець Петро, дарували насолоду духовними піснями.

Протоієрей Петро Бабій закликав громаду села до започаткування традиції відзначати цей день: «Хто не визнає минулого, той не достойний майбутнього». «Ця традиція повинна продовжуватись нашим «цвітом», – вважає священик. – Якщо ми не будемо виховувати молоде покоління, навчати його словом Божим, тоді життя наше прожите марно».

Життя поєднує радість і горе. Після молебню відслужили літію по новопреставленому Юрію Лісецькому – головному винуватцю святкової традиції. Саме Юрій Станіславович викохав, виносив та відтворив ідею спорудження в Нестерівцях скульптури православного образу Пресвятої Богородиці. Часто буваючи на Західній Україні, відвідуючи в Івано-Франківську родину дружини, постійно милувався греко-католицькими каплицями і поставив за мету теж подарувати громаді духовну святиню. Ще дуже молодий чоловік, голова місцевого фермерського господарства «Є Надія», батько трьох синів, він доклав чимало зусиль та коштів для цієї шляхетної мети. І зробив! Встиг…

«Життя земне – тимчасове, – проповідував отець Петро. – Ми продовжуємо своє життя в дітях, онуках, правнуках, які згадують наші імена в молитвах та продовжують традиції…» Хай Пресвята Богородиця благословляє всіх нестерівчан, підтримує громаду у добрих справах і несе духовне збагачення прийдешнім поколінням.