Вбити… чи любити?

Тих, хто тебе кохає, потрібно вбивати. Краще одразу, тільки-но помітиш цей собачий погляд, що невідступно стежить за твоїм обличчям, ці прохально-лагідно вигнуті брови та губи бантиком, цю манеру непомітно пересуватися за тобою з кімнати в кімнату і весь час тримати тебе в полі зору. Зрозуміло, шкода, і здається, що й немає за що. Але зроби це зараз, інакше буде пізно. Тому що він, закоханий, вириє собі десь зовсім поруч тепленьку нірку, з якої  спостерігатиме за тобою деякий час,  потім почне потроху наближатись, заманювати, навіть легенько підштовхувати й підтягати, аби ти тільки зазирнув, тільки подивився, як там у нього все гарно. Так, затишно…… Завжди тепло, смачна їжа, чиста постіль, безліч цікавого непотребу… І все це він радий подарувати тобі! Досить приємно, але не вистачає свіжого повітря…  Ближче до зими тобі навіть починає здаватись, що це навіть добре, коли нізвідки не дує. Можливо, цього року ти вистоїш і, як-небудь перезимувавши в сніговому заметі, зустрінеш весну вільним, майже вільним, тому що на твоїй спині з'явиться відчуття червоної цятки – оптичного прицілу його люблячого погляду. І ти звикнеш до того, що інколи все ж таки треба телефонувати. Хоча б відповідати на есемески. Хоча б обідати в нього раз на тиждень. Хоча б спати з ним раз на десять днів. Тому що кохає.

Потім з’являється неминуче почуття провини – здається, що ти нищиш його життя, нерозважливо користуючись теплом його серця і нічого натомість не даючи. І одного разу, коли вечір твій видасться особливо самотнім, ти прийдеш до нього – і залишишся. Тому що приємно бачити, як обличчя його світиться щастям тільки від того, що ти поруч. Почуваєш себе чарівником! Чи потрібно казати, чим це скінчиться? Як його обійми стануть все тіснішими, твій особистий простір все меншим, його прохання перетворяться на вимоги і щастя на його обличчі зміниться на примхливо-дратівливу маску. Тому вбий його зараз.

А потім, залишившись на самоті, зазирни до шафи й дістань з-під споду білизни фотокартку того єдиного, кому хотілося віддати своє життя, хто вмів робити тебе щасливим, від кого неможливо було відвести погляду. Того, хто вбив тебе колись.