Подяка батькові Тарасу

В Україні-неньці рідна мова

Ніби повертається здаля.

Світле, чисте українське слово

Мати до малечі промовля.

І летять її слова до серця,

Викарбовують глибокий слід,

Сині очі, ніби два озерця,

Всотують прекрасний дивний світ.

Батечку Тарасе! Вам спасибі

І уклін глибокий, до землі,

Що пісенну душу України

Діти розумітимуть мої.

Рідна мова — не малоросійська!

Мелодійна! Горда! Світова!

Молода і давня — українська! —

Завдяки Шевченкові жива!