Осіннє

                                             В.Т.

Роки пролітають, неначе

Птахи відлітають у вирій.

Ще вчора звертались «юначе»,

Сьогодні на скронях вже іній.

Птахи перелітні щороку

Додому вертають весною.

Роки ж не повернуться знову,

Все швидше летять наді мною…

Здається, весни вже не буде,

Та я не бажаю вмирати!

Не хочу під снігом холодним

Один в безнадії конати.

Нехай заметіль зачекає.

Не лийте, дощі, наді мною!

В закоханих осінь буває

Лиш сонячною й золотою!

                                              07.11.2005