Інетне кохання

Інетний друг дорожчим став за зиму,

Що простелила сніг папером білим,

Папером чистим, інієвокрилим,

Як наше спілкування «без інтиму».

Чекаю в гості у «Моєму світі»,

З надією на аву позираю…

Вже п’ять ночей я так тебе кохаю,

Як вміли у минулому столітті!

Клавіатура стогне від напруги,

Що ллється з-під моїх тривожних пальців.

Не закружляєш ти мене у вальсі…

Вивчаю  світ кохання через Googlе…