| Марго | Дата: Суббота, 10.03.2012, 06:32 | Сообщение # 1 |
 Сержант
Группа: Администраторы
Сообщений: 33
Статус: Offline
| 
Я комсомолку грав у ленінській кімнаті.
Були у неї ноги волохаті,
Прищі були на дупі, а живіт
Бурчав і торохтів, і лився піт.
Звивалось її тіло піді мною,
Сплітаючись у класовім двобою.
Я грав її,і прутень мій горів,
як мудрий Ленін заповів.
Отак б’ючи за голом гол,
Вступав мій прутень в комсомол!
Ю. Винничук
|
| |
| |
| Марго | Дата: Суббота, 10.03.2012, 07:06 | Сообщение # 2 |
|
Сержант
Группа: Администраторы
Сообщений: 33
Статус: Offline
| Пишні коси до самої сраки
У Марини з села Кобеляки.
Хоч дівоча краса
То є довга коса,
Та не менша заслуга і в сраки.
Якось бідкалась панна зі Львова,
Що товстою була, мов корова:
На мої кілограми
Зазіхають лиш хами,
Я ж - шляхетна та ще й гонорова.
Юрко Позаяк[
|
| |
| |
| Марго | Дата: Суббота, 10.03.2012, 07:18 | Сообщение # 3 |
|
Сержант
Группа: Администраторы
Сообщений: 33
Статус: Offline
| 
Біля ставка - верба зелена.
Єдине дерево навкруг.
І треба ж, шоб якась падлюга
Кота прип'яла на ланцюг!
Нявчить, дереться вдень і ввечір,
мовчить зі страху цілу ніч.
Йому хіба шо одізветься
Чи то сова, чи може сич.
Там чуда різнії бувають:
Русалку витягли з води,
межи гіляччя почепили
і ну гойдатьтуди-сюди.
Як бідна дівка не просилась,
Так на вербі і залишилась.
Стара бомжиха в псячій буді
(Тутешні звут її Ягою)
Свого сожителя бухого
Товче протезною ногою.
В коморі Чахлик Невмирущий
Схиливсь над купою рублів.
Не здатен в гривні перевести
По курсу їх, аж сам упрів.
На стежках там сліди химерних
Тварин з Чорнобильських лісів.
Їх звлизька Лєший тільки бачив.
Та й той одразу полисів.
Зрання в ставку глушили рибу
Заради пари карасів,
Легенько дядька оглушило
І взвод морський піхоти сплив.
Дніпро ледь-ледь гарчить і стогне,
Місцями навіть ще гуде,
Коли дивлюсь - мені назустріч
Жидок неголений іде.
-А, брате Пушкін, сучий сину!
Тебе сюди як принесло?
Присунувсь нащо на Вкраїну?
Своє не кинув ремесло?
Чи знову будеш нас паплюжить?
Чи знов узявся за старе?
Читав оце твою "Полтаву"
Ти знаєш що, старий? Не пре!
Іди собі, бідака, з богом,
Але на носі зарубай:
Пиши собі про кого схочеш,
Лише Мазепи не чіпай!
Його в ту ж мить як вітром здуло
І руським духом потягнуло!
|
| |
| |
Главная 
