21 березня світ відзначає Всесвітній день поезії. У Гутояцьковецькій ЗОШ І-ІІ ступенів це свято стало традиційним: по-перше, ми дуже любимо поезію і шануємо її творців, по-друге, багато учнів займаються в літературній студії «Ліра» і самі вчаться писати вірші.

   

   Напередодні свята, у п’ятницю, в останній день перед канікулами, літературна студія «Ліра» запросила всіх бажаючих до спілкування. Цікаво було почути думку сучасних дітей стосовно поезії та особистості поета. Як з’ясувалося, більшість учнів вважає День поезії загальним святом, адже «всі люди якщо не пишуть, то читають вірші!», крім того, анонімне анкетування виявило, що в нашій школі 90% учнів і учителів пробували віршувати. Гадаю, що приблизно такий самий відсоток усіх людей хоч раз у житті писали вірші (чи хоча б намагалися), тому День поезії – справді всенародне свято. З чим ми вас і вітаємо!

 

  Під час спілкування зі школярами з’ясувалися цікаві речі, якими хочу поділитися з широким загалом.

    Насамперед, ось як діти визначають саме поняття поезії:

   поезія – це красиві римовані речення, які передають гарні думки;

   – це дуже гарні слова;

   – це мудрість;

   – це вірші з натхненням;

   – це найкращі рядки, слова, які вчать любити, цінувати все, що нас оточує;

   – це душа, розрада;

   – це всі твори, які людина пише від серця.

   Поет для дітей – це людина, яка пише вірші, пісні;

   – у якої дуже розвинена уява;

   – обдарована людина;

   – яка пише про любов, природу;

   – яка пише твори від душі;

   – яка викладає на папір свої думки і фантазії;

   – творець поезії.

   На моє прохання діти намалювали словесні портрети поета і поетеси. Ось які вони, на думку моїх школяриків.

   Поет обов’язково розумний, навіть мудрий, начитаний, з життєвим досвідом, талановитий, відчуває природу, світ, добрий, чесний, вигадливий, безкорисливий, сердечний, чуйний, ніжний, доброзичливий, сонцесяйний (як сказала одна дівчинка), гарний на вроду, високий, вишуканий, з гарними манерами, з вусами, в окулярах і навіть з ручкою в руці («бо ж як він запише вірш, який несподівано народиться в його голові?»).

   Поетеса в дитячих очах – це розумна жінка, яка пише вірші, «по-своєму цікава», гарна, хороша, мудра, музикальна, мелодійна, природня, чутлива, вигадлива, добра, чарівна, незрадлива, веселкова, надійна, інколи відчужена і трішечки божевільна.

   Що ж, я знаю багатьох поетів і поетес і можу підтвердити: діти майже в усьому мають рацію!

   Цікавими були відповіді на питання: «Якщо до поета приходить муза, то хто приходить до поетеси?» Діти вважають, що до поетеси приходить музон, натхнення, фантастика, музика, природа, мелодія, кохання, натхненниця, поет і навіть – Бетховен! Особисто я до такого б не додумалась!

   Під час анкетування виявилося, що діти не розмежовують поетів і прозаїків, всі вони для них – письменники. Тому коли потрібно було назвати улюбленого поета (не українського!), на першому місці опинився Марк Твен. Можливо, тому що пригоди Тома Сойєра і Гекльберрі Фінна викликають захоплення в усі часи.

   На мій подив, багато учнів улюбленим поетом визнало Мацуо Басьо (другий у рейтингу). Першу ж сходинку посів, як і очікувалося, Олександр Пушкін, третю – Михайло Лермонтов. Також були названі Франческо Петрарка, Вільям Шекспір, Олександр Твардовський, Адам Міцкевич, Ду Фу, Лі Бо, Данте Аліг’єрі, Генріх Гейне, Йоганн Гете.

   Що ж стосується українських поетів, то тут – жодної інтриги. Найулюбленіший – Тарас Шевченко! Всього на один голос поступилася йому Леся Українка, а третє місце розділили Володимир Сосюра, Василь Симоненко і Олександр Олесь. Багато хто любить Івана Франка, Павла Тичину, Максима Рильського, Ліну Костенко, також серед названих були Олена Пчілка, Наталя Забіла, Іван Котляревський, Євген Гребінка, Дмитро Павличко.

   Останнім завданням було записати віршовані рядки, які першими спадуть на думку. І виявилося, що майже у чверті дітей у голові лунають незабутні Шевченкові рядки: «Садок вишневий коло хати, хрущі над вишнями гудуть…» Це так прекрасно!

   Багато також написали «Реве та стогне Дніпр широкий…», «Мені тринадцятий минало…» Я от думаю: це так минулий ювілейний рік Шевченка вплинув чи у всіх малих (і не тільки) українців Шевченко в голові?

   Крім згаданих, діти назвали такі вірші: «Із янголом на плечі» І. Малковича, «Гаї шумлять» П. Тичини, «Світе тихий…» Т. Шевченка, «Лебеді материнства» і «Ти знаєш, що ти людина…» В. Симоненка, «Мне грустно, потому что я тебя люблю…» М. Лермонтова і навіть сонет Ф. Петрарки «Благословенні будьте, день і рік…» та інші.

   І хоч я зараз так багато часу приділяю аналізу анкетування, насправді під час свята головною була Її Величність Поезія! Вірші читали усі: і діти, і педагоги. Найбільше хвилювань викликали наймолодші студійці Яна Федорова, Ангеліна Яковлєва та Іванна Александрюк, які вперше привселюдно виконували власні твори. Побажаємо їм подальших успіхів, натхнення! А всім людям, які люблять поезію, бажаємо мати невтомні крила за плечима і усмішку на вустах!

 

Цвіти, Україно!

 

Розкажу тобі я, Україно,

Знай, що ти найкраща на весь світ!

Не зашкодять будь-які руїни –

В тебе зацвітає гарно цвіт!

 

Від твого духмяного повітря

Весело щебечуть пташечки,

На сопілках вправно грають діти

І летять над горами качки.

 

Навіть в час війни ти розквітаєш,

Україно мила, ти цвіти!

Я тебе люблю, ти добре знаєш,

Бо любові нас навчила ти!

                                   Іванна Александрюк