Про урок і не тільки…

Як зрозуміти, добре ти провела урок чи ні? Переймаюся цим питанням ось уже більше 20 років. І постійно сумніваюсь: чи добре учні зрозуміли? Чи всім приділила увагу? Знаю, що можна було краще. Завжди знаю…

Так і сьогодні. Мала честь приймати в своїй школі – Рахнівському НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів, ДНЗ» – творчу групу вчителів української мови та літератури, керівником якої є вже третій рік. Так склалося, що раніше всі засідання проводила в Дунаївцях, тому сьогодні неабияк хвилювалася, як молода ґаздиня, яка вперше приймає гостей. Хотілося, щоб мої творчі мовники відчули, що наші зустрічі – не звичайні семінари, а справжнє свято спілкування, обміну методичними ідеями та педагогічними інноваціями, щоб їм було комфортно, щоб вони працювали, відпочиваючи (чи відпочивали, працюючи). Іншими словами, щоб робота в творчій групі була не додатковим навантаженням, а корисною приємністю.

Цього року творча група працюватиме над створенням посібника з літератури рідного краю, відповідно до цього я обирала тему, а ще тому, що найголовніше для нас сьогодні – патріотичне, громадянське виховання. 14 жовтня країна святкуватиме День захисника України, тому було доречно присвятити урок корисній справі: виготовити вітальні листівки воїнам АТО. Отже, тема уроку: «Громадянська лірика поетів Дунаєвеччини. Лист воїну АТО». Не кожному, мабуть, пощастить слухати на уроці поезію з вуст авторів, мати можливість поспілкуватися з поетом, творчість якого вивчаємо. Моїм учням пощастило: на уроці були присутні Наталя Мазур, Ольга Остапчук, Людмила Весела, Ганна Корчинська. Поетеси читали вірші, ділилися історіями їх написання, крім того, розповіли учням про події російсько-української війни і своє ставлення до того, що відбувається нині в країні. Старшокласники теж читали вірші – напам’ять, а ще інсценували «Колискову для тата» Ольги Остапчук. Мар’яна Пілявська, Інна Шрамова, Анна Олійник так перейнялися її змістом, що і вони самі, і присутні не могли стримати сліз. Більше розчулити змогла лише пісня «Шлях додому», написана саме для цього заходу композитором Анатолієм Мельником – нашим талановитим учителем музики – на слова Н.П. Мазур.

Протягом двох уроків і учні, і вчителі, і письменниці працювали над виготовленням листівок. Ці маленькі шедеври дитячої вдячності, материнської любові, сестринської турботи невдовзі відправляться на фронт, де зігріватимуть серця наших захисників. До речі, учні початкових класів також передали листи й малюнки для воїнів АТО, а також записали відео-вітання.

Відомо, що знання завоюються краще, якщо вони пов’язуються з практичною діяльністю та емоційними переживаннями. Сподіваюсь, що цей урок залишиться в пам’яті моїх учнів назавжди. Можливо, вони не згадають назви віршів, більше того, мене не дуже хвилює, чи взагалі пам’ятатимуть прізвища письменників, головне, щоб любили рідну землю, пишалися своєю Батьківщиною і робили все для того, щоб вона процвітала і не знала більше жодної війни.

Лейтмотивом уроку були питання: «Що я роблю для перемоги? Що взагалі я можу зробити для України?» Виявляється, ми можемо не так вже й мало, потрібно лише вірити в себе, любити Україну і не втрачати надію.

Під час методичного консиліуму колеги поділилися враженнями від уроку: звісно, всі хвалили і дякували. Це дуже приємно! Проте найкращою оцінкою для мене стало те, що після уроків старшокласники залишились і продовжили писати листи захисникам. У кінці робочого дня я зайшла до кабінету – а там кипить робота! На моє здивоване питання учні відповіли, що хочуть привітати якомога більше воїнів. А ще більше вразили тим, що взяли з виставки книжки – і писали у листівках вірші, «бо ми ж так не годні сказати, як поети: аж до сліз!»

Дякую вам, золоті мої діти! Завдяки вам я знаю: урок справді вдався. Дякую поетесам, моїм любим подругам і творчим посестрам! Ви робите велику справу, важливу, потрібну, величну! Дякую своїм рахнівським колегам за підтримку і допомогу! Дякую творчим учителям української мови та літератури! Без вас нічого б не було. Несіть у свої школи вогники любові, запалені сьогодні від спільного багаття творчої праці, єдності й порозуміння!

04.10.2017 р.

Маргарита Шевернога,

 учитель української мови та літератури

Рахнівського НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів, ДНЗ»