Не мрій про кохання

Не мрій про кохання, допоки не відаєш, що то.

Не те, що так славлять поети, що вкладено в пісню,

Не те, що доводить романтик до сьомого поту,

І зовсім не "я тебе хочу" – вульгарне і прісне.

Кохання – то чисті джерела в гарячій пустелі,

То дотик руки, що водночас підтримка і захист,

І світ, розмальований враз у твої акварелі,

А серце (вже розміру сонця) сідає на захід.

Не надто важливо, чи ти взагалі цього хочеш,

А може, волієш кохати лиш одноразово –

Себе ти жбурляєш в безодню лиш поглядом в очі,

І солодко в роті, і тісно у грудях раптово.

Кохання не значить: "Ми рік вже разом без істерик".

Відчуєш лиш раз, коли ніжно єднаються душі.

Кохання – живе. То неначе маленький метелик:

Затиснеш в руці ненароком – і легко задушиш.

                                                                                              Рыжая Бестия