Дев’ятикласники в нашій школі – найстарші, випускний клас. Крім того, дуже дорослі й самостійні. Тому прості привітання, святковий концерт їм уже не цікаві. До того ж, вони готували святкову програму до 8 Березня у сільському клубі. Але мені, класному керівнику 9 класу, дуже хотілося, щоби останнє шкільне 8 Березня запам’яталося і учням, і їхнім мамам.

У передсвяткову п’ятницю ми запросили мам нібито на батьківські збори. Перед тим діти власноруч виготовили медалі «Найкращій матусі» зі світлинами своїх облич, вітальні листівки для бабусь, приготували привітання і пісні. І влаштували мамам свято! Спочатку мами плакали, розчулені гарними словами своїх діточок, потім сміялися і жартували.

Після урочистостей влаштували змагання між командами мам і дітей. Конкурси були підібрані так, щоб учасники могли виявити свої таланти, кмітливість, спритність, почуття гумору, застосувати життєво необхідні вміння, а також краще зрозуміти одні одних. Наприклад, діти описували, якою вони бачать ідеальну маму, а мами – ідеальну дитину. Мали змогу по-секрету спитати про те, що цікавить найбільше, і отримати чесну відповідь. Розбирали складні життєві випадки, намагаючись перевтілитися: мами згадували себе у 15-річному віці, а учні уявляли себе батьками майже дорослих дітей. 

Мені здається, що свято вийшло чудове! Мої дев’ятикласники подивилися на мам іншими очима, і мами побачили, як подорослішали їхні діти. Виявилось, що «діточки» вміють не тільки співати і танцювати, а й стіл сервірують не гірше за дорослих, та й голодними не залишаться, бо багато чого навчилися від своїх дорогих батьків.

У конкурсах перемагали то мами, то діти, але загалом перемогли всі! Діти нагородили мам медалями, бо таки їхні мами найкращі, якщо виростили таких чудових діточок!