День святого Валентина

    У цей час, непростий для нашої держави і для кожного українця, відбувається постійне переосмислення багатьох, здавалось би, звичайних речей, понять і уявлень. От і святкування Дня святого Валентина цього року мало символічне значення: 14 лютого був останнім днем перед перемир’ям. Чесно кажучи, мало хто вірить у те, що зустріч у Мінську принесе мир в Україну, проте жевріє надія на краще.

    У Гутояцьковецькій ЗОШ І-ІІ ступенів День закоханих святкують щороку. Цього ж разу свято стало справжнім Днем Кохання, адже любов – найважливіше почуття, яке спонукає до творчості, сприяє натхненню, робить людей добрими, щасливими, відкриває в людях позитивні якості. Якби у всіх серцях жила Любов – до чоловіка чи жінки, батька і матері, родини і Батьківщини – не було б зла і ненависті, горя і нещастя. Не було би війни.

    «Свято Вічної Любові» підготували і провели педагог-організатор Лілія Гільовська і завідуюча Гутояцьковецькою сільською бібліотекою Наталія Болюх. У заході взяли участь не тільки школярі, а й батьки, сільська громада.

    Важливим також є те, що святкування Дня святого Валентина є свідченням спрямованості українців до європейської цивілізації. А тим, хто виступає проти цього свята, хочу наголосити, що воно не замінює прадавнє українське свято Купала, не применшує ролі православних святих Петра і Февронії Муромських, не претендує на церковне визнання. Це світське свято, яке несе тільки позитив, робить закоханих більш рішучими, упевненими в собі, спонукає людей розповідати про свої почуття і тим робить світ трішечки кращим, теплішим і щасливішим!