Дуже гарно день пройшов! 25 лютого – день народження Лесі Українки. Для мене це знакова постать – і в літературі, і в особистому житті (колись, можливо, напишу більш зрозуміло). Так ось, сьогоднішній день був багатий на події. По-перше, моя учениця Аліна Берчук брала участь у Міському відкритому конкурсі до 145-річчя від дня народження Лесі Українки. По-друге, нарешті зустрілася з Миколою Флінтою, славетним подільським поетом-піснярем, і ми домовились про спільний проект (поки що теж секрет, щоб не наврочити), а ще Микола Костянтинович подарував мені свій диск з піснями. Та найголовніше – була на презентації книги Валентини Байталюк «Час і вічність» у Будинку творчості школярів. Було так гарно! Тепло, приємно, по-домашньому. Дівчатка-школярки читали вірші, дорослі читачі ділилися враженнями про книжку, бажали авторці нових творів. Крім того, приємно було провести час з нашими «соняхівцями»: Вірою Петрівною Спірякіною, Наталею Мазур, Миколою Флінтою і, звісно ж, Валентиною Богданівною. Такі зустрічі надихають і окрилюють, несуть розраду, душевний спокій і натхнення.

Велика приємність: отримала запрошення на презентацію книжки Віри Спірякіною – 15 березня.

Мене разом з моїми дев’ятикласниками запросили на екскурсію до одного навчального закладу, а ще запропонували взяти участь в олімпіаді.

Сьогодні зателефонувала людина, про яку я не чула майже два роки.

Отримала аж чотири листи від одного славнозвісного редактора, і ще один – з видавництва «Чорнильна хвиля», просять дозволу надрукувати мій вірш «Сірничок».

А ще зустріла сьогодні людей, яких мені завжди приємно бачити. Не буду всіх перераховувати, але було таких БАГАТО!

Погода була прекрасна! Так тепло, ніби в квітні, сонячно!

Все, що я запланувала на сьогодні, виконала і перевиконала. Насамкінець – спекла хліб, ось тільки вийняла з печі, і вийшов він високий і пухкий!

Усім добраніч! І дякую тобі, Лесю! ))))